Валенсія
Дуже раненько ми приїхали до нашого основного пункту призначення – Валенсії.
Українські волонтери, які приїхали до Валенсії завчасно, щоб допомогти із останніми приготуваннями до зустрічі, зустріли наш автобус біля садів Турії. Вони провели нашу групу до місця прийому, де збиралися усі групи з різних країн – welcome point.
Часто на зустрічах Тезе можна побачити багато знайомих :) Серед волонтерів, які приймали нашу групу, була також наша знайома – Софія. Вона розповіла про розпорядок дня, поселення, програму Тезе, міський транспорт. Потім групу поділили на менші підгрупки по 10 учасників і усі поїхали на свої парафії. На парафії нас зустріли усміхнені, відкриті і дуже позитивні люди. Перше враження було дуже хорошим, і з кожним днем воно покращувалось! Цього року на Тезе у Валенсії приїхало близько 16000 учасників з різних країн і усі вони були розселені по сім’ях – брати з Тезе та волонтери активно працювали і їм вдалося знайти для всіх приймаючі сім’ї!
Загалом наші 5 днів у Валенсії виглядали так:
- щоранку ми зустрічались на на парафії для спільної молитви. Після цього обговорювали цікаві актуальні теми із молоддю з різних країн Європи (і нашій групці були французи, італійці, поляки і словенці). Це справді цікаво, бо усі люди дуже різні, можна почути різні точки зору і поділитися досвідом. Після цього нас частували різними смаколиками і ми їхали до центру Валенсії (нам це займало близько 15 хв автобусом).
- Потім всі збирались щоб пообідати в садах Турії – найзеленішому місці в Валенсії. Обід виглядав так: спочатку учасникам роздавали пакунки з їжею (гаряча страва, фрукти, йогурти, булочки, місцеві ковбаски і сири, вода), а потім усі збиралися разом зі своїми друзями, сідали в коло і весело жували :)
- Після обіду проводилась молитва в великих храмах Валенсії або в великому тенті, які поміщав багато тисяч людей.
- В другій половині дня можна було відвідати семінари на теми віри та духовності, солідарності та суспільства, мистецтва та культури. Деякі семінари проводили брати з Тезе, голова Карітасу Валенсії, економісти, менеджери успішних компаній, представники антикорупційного бюро, викладачі соціології, художники та артисти. Також була змога взяти участь в екскурсії по Кафедральному Собору і побачити Святий Грааль (який є офіційно визнаним Ватиканом).
- О 19:00 була велика вечірня молитва.
Також впродовж дня було вдосталь вільного часу, щоб прогулятись Валенсією, щоб побачити Місто Мистецтв і Наук, відвідати найбільший в Європі океанографічний парк, сходити в сучасний інтерактивний музей наук чи просто відпочити в Садах Турії або ж на пляжі, весело і цікаво провести час із приймаючою сім’єю та їхніми друзями. Погода весь цей час в Валенсії була зовсім весняна і добре сприяла прогулянкам: тепле сонце і +19 +22°C (в той же час у Львові температура опускалась до -17°C).
30 грудня ввечері була особлива молитва зі свічками – під час неї 7-8 тисяч людей одночасно запалюють свічки і це дуже гарно. В цей вечір брат Алоїс оголосив місце проведення наступної Європейської зустрічі: у 2016 – 2017 році зустріч Тезе буде у Ризі, в Латвії. Цього року ми збирались на березі теплого Середземного моря, на наступний рік їхатимемо до берегів Балтійського моря.
31 грудня ввечері приймаюча сім’я запросила нас до своїх друзів на вечерю, де зібралось багато людей. Атмосфера була іспанська: дуже шумно і весело.
Після вечері ми брали участь у молитві за мир у світі.
Потім почалося святкування Нового року. В Валенсії є гарна традиція: опівночі коли годинник пробиває 12 ударів потрібно загадати 12 бажань і при цьому з’їсти 12 виноградин. Було цікаво, але важко встигати за іспанцями, які в цьому були дуже вправні. Після 6 виноградин ми збились з рахунку :) Усі вітали один одного, обнімались і бажали хорошого року попереду.
Далі почався Фестиваль Народів, де учасники з кожної країни готували виступ на якому старались цікаво презентувати свою країну. На приклад, іспанці танцювали фламенко, італійці грали на гітарі та співали, українці танцювали хоровод та залучали всіх до танцю.
В день від’їзду усіх запрошували на смачний святковий обід із традиційних страв: хтось обідав вдома, хтось ходив до друзів або родичів приймаючої сім’ї.
Потім ми прощались зі своїми сім’ями і з Валенсією. Це були чудові люди і чудове місто! Ми відчували себе як вдома, хоча були понад 3000 км від домівок.